Временный закон о Верховном Управлении Государством на случай смерти, тяжкой болезни и пребывание вне пределов Государства ясновельможного Господина Гетмана Всей Украины (01.08.1918)

С обострением ситуации в стране возникла проблема по обеспечению ее руководством в случае непредвиденных обстоятельств. Поэтому 1 августа 1918 был принят Временный закон о верховном управлении государством на случай смерти, тяжелой болезни и пребывания за пределами государства светлейшего господина гетмана всей Украины. Закон предусматривал переход власти к Коллегии верховных правителей государства, которая состояла из трех человек. Одну из них - председателя коллегии - назначал заранее сам гетман, вторую - Государственный Сенат, третью - Совет Министров. Коллегия имела право решать все вопросы, относившиеся к компетенции гетмана, помимо вопросов об изменении законов, изложенных в грамоте от 29 апреля 1918 года. Решения принимались большинством голосов.

Предлагаем вашему вниманию полный текст данного исторического документа на языке оригинала.

РАДА МІНІСТРІВ 

ЗАТВЕРДЖУЮ
Павло Скоропадський
1 серпня 1918 року. Київ

Посвідчив:
Державний Секретар
Сергій Завадський

Ухвалений Радою Міністрів

ТИМЧАСОВИЙ ЗАКОН

ПРО ВЕРХОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВОЮ НА ВИПАДОК СМЕРТИ, ТЯЖКОЇ ХОРОБИ І ПЕРЕБУВАННЯ ПО-ЗА МЕЖАМИ ДЕРЖАВИ ЯСНОВЕЛЬМОЖНОГО ПАНА ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ УКРАЇНИ

1. В разі тяжкої хороби або смерти Ясновельможного Пана Гетьмана Верховне Управління Державою, тимчасово, аж до одужання або до вступлення нового Гетьмана, в порядкові, який встановлено буде окремим законом, належить Колєгії Верховних Правителів Держави.

2. Колєгія Верховних Правителів Держави складається з трьох осіб: одного правителя заздалегідь визначає сам Пан Гетьман (див. ст. 3 і 4), одного вибирає Державний Сенат (див. ст. 7) і одного вибирає Рада Міністрів (ст. 7).

3. Про згадане в попередній (2) статті заздалегідне визначення Паном Гетьманом власноручно складається грамота в трьох примірниках, які Пан Гетьман особисто вкладає в окремі конверти за власною і перстневою Його Ясновельможности печатями, при чому перші два примірники для сховку урочисто доручаються Державному Сенатові і Голові Ради Міністрів, а третій примірник передається в Київський Катедральний Собор св. Софії.

4. В грамоті (ст. 3) Пан Гетьман визначає дві особи, а саме - першою - визначеного ним Верховного Правителя, а другою - особу, яка має стати Верховним Правителем, як що перша помре, тяжко занедужає, або складе свої повноваження.

5. Про передачу зазначених в ст. 3 примірників грамоти складається Державним Секретарем акт, який підписується Паном Гетьманом і особою, що прийняла грамоту, і скріплюється Державним Секретарем. Згадані тут акти переховує Державний Сенат, а копії з них Державний Секретарь.

6. Негайно, як тільки стане неможливо для Пана Гетьмана правити Державою через тяжку хоробу, або коли Пан Гетьман помре, Державний Сенат в складі на той час будучих сенаторів, під проводом Президента, а за його відсутністю - старшого з предсідателів Генеральних Суддів, або осіб, що їх заступають (ст. 29 закона 8 липня 1918 року про утворення Державного Сенату), одкриває конверт з грамотою Пана Гетьмана, той що переховується Державним Сенатом, а також і конверти з двома другими примірниками грамоти, які негайно мають бути приставлені в Державний Сенат, і оголошує наймення визначеного Паном Гетьманом Верховного правителя й його заступника (ст. 4), відсутність котроїсь з грамот не спиняє оголошення наймення визначеного Паном Гетьманом Правителя та його заступника.

Примітка: визначення моменту, коли сам Пан Гетьман через тяжку хоробу не матиме вже змоги правити Державою, належить самому Пану Гетьману, а як що воля Пана Гетьмана через хоробу не може бути ним виявлена, то Державному Сенатові в купі з Радою Міністрів.

7. Два инші члени Колєгії Верховних Правителів після зазначеного в попередній (6) статті оголошення негайно вибираються Державним Сенатом і Радою Міністрів (ст. 2) закритим голосуванням, звичайною більшістю присутніх.

8. Про склад Колєгії Верховних Правителів Державний Сенат того ж самого дня оповіщає до загального відома.

9. Колєгія Верховних Правителів вступає в правління Державою негайно, не дожидаючись оповіщення Державного Сенату (ст. 8).

10. Колєгія Верховних Правителів вступає в усі законом встановлені права й обов'язки Пана Гетьмана, одначе Колєгії Верховних Правителів не належить право знімати питання про зміну законів, виложених в грамоті Пана Гетьмана від 29 квітня 1918 року.

11. Головою Колєгії Верховних Правителів є Правитель, визначений Паном Гетьманом.

12. Всі справи в Колєгії Верховних Правителів вирішуються більшістю голосів.

13. На випадок смерти або тяжкої хороби Верховного Правителя, визначеного Паном Гетьманом, або зложення цим Правителем з себе уповноважень, в Колегію вступає його заступник (ст. 4). На випадок же смерти або тяжкої хороби прочих Верховних Правителів, або зложення ними своїх уповноважень, заступники їх вибираються в порядкові, встановленому в ст. 7 цього закону.

14. На випадок смерти або тяжкої хороби котрого з заступників Верховних Правителів, новий його заступник негайно вибирається в порядкові ст. 7 цього закону, при чому вибори робляться або Державним Сенатом, як що вибув з Колєгії обібраний ним заступник, або Радою Міністрів в инших випадках.

15. Про вступлення кожного заступника до Колєгії Державний Сенат незабаром оповіщає до загального відома, але заступники вступають до Колєгії негайно, не дожидаючи цього оповіщення.

16. При виїзді по-за межі Держави Пан Гетьман, як що знайде потрібним, передає на час своєї відсутності управління Державою Колєгії з трьох осіб, з яких одну визначає сам Пан Гетьман, а два инших вибираються в порядкові, зазначеному в ст. 7 цього закону.

Голова Ради Міністрів - Ф. Лизогуб 

Державний Секретарь  - С. Завадський