Як звернутися до Європейського суду з прав людини 03.2026

Більшість людей дізнається про ЄСПЛ або тоді, коли вже вичерпані всі варіанти всередині країни, або коли справа стосується чогось настільки серйозного, що хочеться вийти за межі національної системи. І це правильний інстинкт - але важливо розуміти, що ЄСПЛ - це не «вища апеляційна інстанція» у звичному сенсі. Це окремий механізм із власними правилами, строками і критеріями прийнятності.

У цій статті я поясню, як саме влаштований процес звернення: від перевірки, чи підпадає ваша ситуація під юрисдикцію Суду, до подачі заяви та очікування рішення. Без зайвих спрощень, але й без зайвої складності.

Що таке ЄСПЛ і які справи він розглядає?

Європейський суд з прав людини - це міжнародний судовий орган, розташований у Страсбурзі (Франція). Він створений для того, щоб люди могли захистити свої права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод - документом, який підписали всі держави - члени Ради Європи.

Але ось що важливо розуміти з самого початку: ЄСПЛ не переглядає справи заново і не скасовує рішення національних судів. Він оцінює одне конкретне питання - чи порушила держава права, гарантовані Конвенцією. Тобто предмет розгляду - не «чи правильно вирішив суд у Києві», а «чи відповідало все, що відбулося у справі, стандартам Конвенції».

Найчастіше до Суду звертаються з порушеннями таких статей:

• Стаття 2 - право на життя (у тому числі ненадання медичної допомоги, загибель від рук силових структур)
• Стаття 3 - заборона катувань, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження (умови утримання під вартою, поводження під час затримання)
• Стаття 5 - право на свободу та особисту недоторканність (незаконне тримання під вартою, надмірна тривалість арешту)
• Стаття 6 - право на справедливий судовий розгляд (упередженість судді, тривалість провадження, відсутність доступу до суду)
• Стаття 8 - право на повагу до приватного і сімейного життя (прослуховування, обшуки, позбавлення батьківських прав)
• Стаття 10 - свобода вираження поглядів
• Стаття 13 - право на ефективний засіб правового захисту

Для України найбільш поширеними є скарги на порушення статей 3, 5 і 6 - тобто на умови утримання, незаконні затримання та несправедливі судові процеси. Суд неодноразово визнавав Україну відповідальною за системні проблеми у цих сферах.

Хто може подати заяву до Європейського суду з прав людини?

Заявником може бути будь-яка фізична особа, група осіб або навіть неурядова організація - але лише за умови, що права саме цього заявника були порушені державою. ЄСПЛ не розглядає абстрактні або «суспільні» позови: потрібно, щоб людина постраждала особисто.

Держава, проти якої подається заява, має бути членом Ради Європи і ратифікувати Конвенцію. Для України це виконується з 1997 року.

Важливий нюанс щодо поточної ситуації: після 16 вересня 2022 року Росія виключена з Ради Європи, тому заяви проти Росії приймаються лише щодо подій, які відбулися до цієї дати. Однак справи проти України, в тому числі пов'язані з діями в умовах збройного конфлікту, продовжують прийматися та розглядатися.

Громадянство не має значення - заявник може бути громадянином будь-якої країни, якщо порушення відбулося під юрисдикцією держави - члена Конвенції. Наприклад, якщо іноземець незаконно тримався під вартою в Україні, він так само має право звернутися до Суду.

Які умови звернення до ЄСПЛ?

Це, мабуть, найважливіший розділ - і саме тут багато заяв «відсіюються» ще на етапі приймального контролю. ЄСПЛ дуже ретельно перевіряє так звану прийнятність заяви, і більшість скарг визнаються неприйнятними ще до розгляду по суті.

Вичерпання національних засобів захисту

Перша і найголовніша умова: перш ніж звертатися до Страсбурга, потрібно пройти всі доступні рівні захисту у своїй країні. Це означає не просто «я ходив до суду» - потрібно використати ефективні та реально доступні засоби. Для України це, як правило, касаційне провадження у Верховному Суді.

Тут є підводний камінь, який я бачу у практиці: деякі люди думають, що «поскаржитися в прокуратуру» або «написати омбудсмену» - це теж вичерпання засобів. Але ЄСПЛ під цим розуміє виключно судові (або прирівняні до них) механізми, які могли б реально виправити ситуацію. Якщо ж засіб захисту формально існує, але на практиці неефективний, Суд може зробити виняток - але це треба доводити.

Строк подачі заяви

Після остаточного рішення на національному рівні у заявника є чотири місяці. Раніше цей строк становив шість місяців, але з 1 лютого 2022 року він скорочений.

Істотна шкода

Відносно новий критерій: заявник має довести, що зазнав «значної шкоди». Не будь-яке порушення, навіть формально підтверджене, призведе до задоволення заяви - якщо шкода незначна, Суд може відхилити справу. Тут важлива якість аргументації.

Заява не повинна бути анонімною та не може дублювати вже розглянуту справу. 

Важливо! Актуальну інформацію, формуляр та Practical Guide on Admissibility Criteria завжди перевіряйте на офіційному сайті echr.coe.int, бо правила можуть уточнюватися.

Які документи потрібні

Пакет документів для ЄСПЛ відрізняється від того, до чого звикли в національних судах. Немає поняття «позовна заява зі штампом». Натомість є суворо структурована форма заяви - і правила роботи з нею.

Ось що реально потрібно підготувати:

Формуляр заяви (Application Form). Офіційна форма, яка доступна на сайті Суду. Заповнюється англійською або французькою мовою - або мовою однієї з держав-учасниць. Однак на практиці для складних справ бажано мати версію однією з офіційних мов Суду, оскільки це пришвидшує комунікацію.

Виклад фактів і суть порушення. Це основна частина заяви. Тут потрібно чітко і хронологічно описати, що відбулося, яке право порушено і чому саме держава за це відповідальна.

Копії всіх ключових національних рішень. Всі судові рішення, які стосуються справи, - від першої інстанції до касаційної. Якщо рішень багато, варто пріоритизувати ті, що є остаточними.

Докази вичерпання національних засобів. Підтвердження того, що ви пройшли всі необхідні інстанції.

Підписана декларація. Заявник має підписати заяву особисто. Якщо справу веде представник - потрібне окреме доручення.

Важливий момент щодо обсягу: Суд встановлює обмеження - не більше 20 сторінок для розділу «Виклад фактів та скарги». Усі документи понад цей обсяг додаються як додатки. Це змушує юристів бути точними і конкретними - що, до речі, правильно.

Покроковий процес подання заяви

Процес виглядає логічніше, ніж здається на перший погляд. Ось як це відбувається на практиці:

Крок 1. Аналіз перспективності. Перш ніж щось заповнювати - оцініть, чи є у справі реальне порушення Конвенції, чи вичерпані всі національні засоби, чи дотримано строк. Це найважливіший крок, який економить і час, і гроші.

Крок 2. Заповнення формуляра заяви. Форму можна завантажити з офіційного сайту Суду. Заповнюється детально: персональні дані, виклад подій, посилання на статті Конвенції, опис понесеної шкоди та вжитих засобів захисту.

Крок 3. Підготовка додатків. До заяви додаються всі релевантні документи - у хронологічному порядку, пронумеровані. Суд не любить безлад у документах, і погано структурований пакет може справити погане враження ще до розгляду по суті.

Крок 4. Подача заяви. Заяви подаються поштою на адресу Суду. З 2022 року Суд також запровадив можливість електронної подачі через спеціальний портал - але потрібна реєстрація та підтвердження особи.

Крок 5. Реєстрація та первинний контроль. Суд реєструє заяву і перевіряє її на відповідність базовим критеріям прийнятності. Якщо заява не відповідає формальним вимогам - надсилається запит на доопрацювання. Якщо зовсім не відповідає - відхиляється без розгляду.

Крок 6. Комунікація справи уряду (якщо доходить до цього етапу). Якщо Суд вирішує, що справа заслуговує розгляду, він направляє заяву уряду відповідної держави з проханням надати зауваження. Це вже означає, що заяву пройшла первинний контроль - серйозний крок уперед.

Крок 7. Розгляд по суті. Суд виносить рішення. Якщо порушення підтверджено, він може зобов'язати державу виплатити «справедливу сатисфакцію» - компенсацію матеріальної та моральної шкоди.

Строк звернення до ЄСПЛ

Чотири місяці - ось ваш дедлайн після того, як набуло чинності остаточне рішення на національному рівні. Відраховується він від дня, коли заявник отримав або міг отримати це рішення.

Раніше строк становив шість місяців. Зміна набула чинності з 1 лютого 2022 року, і вона принципово важлива: якщо хтось планує звертатися до ЄСПЛ, затягувати не можна.

Декілька практичних моментів щодо строку:

Якщо остаточне рішення не містило порушення, яке ви хочете оскаржити, а порушення є триваючим (наприклад, людина досі перебуває в умовах, що порушують статтю 3), строк відраховується інакше. Але це специфічний виняток, і він потребує юридичного аналізу.

Якщо в Україні немає ефективного засобу захисту взагалі (що Суд іноді визнавав щодо певних категорій справ), строк може відраховуватися від дати самого порушення, а не від рішення суду. Це виняткова ситуація - але вона існує.

Суд не поновлює пропущені строки без виняткових обставин. Тому якщо строк минув - заяву, швидше за все, відхилять без розгляду.

Зразок звернення до Європейського суду з прав людини

Тут важливо зрозуміти одну річ: ЄСПЛ не приймає «довільно складені» заяви у вільній формі. Є офіційний формуляр (Application Form), який треба заповнити відповідно до вимог Регламенту Суду. Нижче - спрощена структура того, що має міститися в заяві.

СЕКЦІЯ A - Відомості про заявника: Прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса, контактні дані. Якщо заяву подає представник - його дані окремо, плюс підписане доручення.

СЕКЦІЯ B - Держава-відповідач: Назва держави, проти якої подається заява (наприклад: «Україна»).

СЕКЦІЯ C - Виклад фактів: Хронологічний опис подій: що відбулося, коли, де, які органи держави причетні. Без оцінних суджень - лише факти. Максимум - стисло і по суті.

СЕКЦІЯ D - Опис передбачуваних порушень Конвенції: Які саме статті Конвенції порушено і чому. Тут потрібно пояснити зв'язок між діями держави і конкретним правом. Посилань на національне законодавство недостатньо - потрібна аргументація саме у світлі Конвенції та практики Суду.

СЕКЦІЯ E - Дотримання критеріїв прийнятності: Які засоби захисту використано і чому вони вичерпані. Дата остаточного рішення - і підтвердження дотримання чотиримісячного строку.

СЕКЦІЯ F - Предмет вимог: Що саме просить заявник: визнання порушення, виплата справедливої сатисфакції (із зазначенням розміру та обґрунтуванням).

СЕКЦІЯ G - Підпис і дата

Це скелет. Але від того, як саме заповнені ці секції - залежить доля заяви. Розпливчасте формулювання у секції D, відсутність посилань на конкретні прецеденти Суду, нечіткий зв'язок між фактами і правом - усе це типові причини відхилення.

Скільки триває розгляд справи?

Відверто - довго. ЄСПЛ традиційно має велике навантаження, і середній строк розгляду справи від подачі до рішення може становити від 3 до 7 років, а у складних справах - і більше.

Але є нюанси. Більшість заяв відхиляються на стадії первинного контролю прийнятності - і це відбувається відносно швидко (1–2 роки). До стадії «комунікації» з урядом доходять лише справи, де є реальний правовий зміст. А вже від комунікації до рішення може минути ще кілька років.

Якщо справа термінова - наприклад, людині загрожує висилання до країни, де їй може завдаватися шкода, - можна просити про тимчасовий захід за Правилом 39 Регламенту Суду. Це своєрідний «заморожувальний» інструмент, який Суд застосовує у виняткових випадках - і він дійсно може зупинити депортацію або інші незворотні дії.

Чому заяви часто відхиляють

За статистикою Суду, більше 90% заяв відхиляються як неприйнятні. Це не означає, що у цих людей не було порушень - але у більшості випадків є типові помилки:

Не вичерпані національні засоби захисту. Найпоширеніша причина. Людина пройшла першу і апеляційну інстанцію, але не звернулася до касаційного суду - і Страсбург не приймає справу.

Пропущений строк. Чотири місяці - це жорстко. Ніяких «я не знав», «мені не повідомили» - строк рахується від дня, коли заявник міг отримати рішення.

Заява не відповідає формальним вимогам. Неповний формуляр, відсутні підписи, відсутні копії рішень - технічні причини, через які заяву повертають або відхиляють.

Відсутність зв'язку з Конвенцією. Якщо заявник скаржиться на несправедливе судове рішення, але не може пояснити, яке саме право за Конвенцією порушено і яким чином - Суд не буде «домислювати» за нього.

Незначна шкода. Якщо порушення є, але воно не завдало суттєвої шкоди заявнику, Суд може відхилити заяву - навіть якщо по суті рацію мав заявник.

Анонімна або вже розглянута заява. Якщо подібна заява вже розглядалась - повторне звернення не приймається.

Коли варто звернутися до юристів з питань ЄСПЛ?

Формально заявник може подати заяву самостійно - але лише до моменту комунікації справи уряду. Після цього представництво кваліфікованим юристом є обов'язковим.

Але є більш практичне питання: коли юрист дійсно потрібен ще до подачі?

Якщо ви не впевнені, чи є у справі порушення Конвенції - юрист допоможе оцінити це до того, як ви витратите час і сили. Перевірка прийнятності - це не формальність, це ключовий момент, від якого залежить усе подальше.

Якщо справа складна - кілька порушень, тривалий процес, великий масив документів - самостійно структурувати заяву правильно дуже важко. Погано підготовлена заява може бути відхилена навіть при наявності реального порушення.

Якщо ви не впевнені у строках або у тому, чи вичерпані засоби захисту - помилка тут коштує дорого. Пропущений строк або невичерпаний засіб - і справа закрита назавжди.

Також важливо: юрист, який знайомий із практикою Суду, знає, які аргументи і посилання на прецеденти реально «працюють», а які — ні. Це не лише юридична грамотність, а й розуміння того, як Суд мислить.

Як юридична компанія Lawrange допомагає при зверненні до ЄСПЛ

Lawrange працює зі справами ЄСПЛ не як із разовими зверненнями, а як із повноцінним супроводом — від першої консультації до виконання рішення. За роки практики юристи компанії опрацювали десятки справ, пов'язаних із порушеннями статей 3, 5 і 6 Конвенції: умови утримання під вартою, незаконні затримання, несправедливі судові процеси, бездіяльність держави.

Робота завжди починається з чесної оцінки перспектив. Не кожна справа підходить для ЄСПЛ — і адвокат ЄСПЛ від Lawrange відкрито каже про це, а не береться за все підряд. Якщо порушення є, строки дотримані і національні засоби вичерпані — юристи готують заяву: з чіткою правовою позицією, посиланнями на актуальну практику Суду і правильно структурованим пакетом документів. Саме в деталях підготовки найчастіше вирішується, чи пройде справа початковий контроль прийнятності.

Після того, як справу комунікують уряду, Lawrange забезпечує повноцінне представництво інтересів клієнта — ведення листування з Судом, підготовку меморандумів, участь у процедурах дружнього врегулювання, якщо це в інтересах клієнта.

Якщо ви вичерпали можливості в Україні і вважаєте, що держава порушила ваші права — варто принаймні розібратися, чи є підстави для звернення до Страсбурга. Lawrange проводить такий аналіз і дає конкретну відповідь.

Висновок

Звернення до ЄСПЛ — це серйозний і трудомісткий процес. Але він реально працює. Суд виносить рішення проти держав, присуджує компенсації, а в окремих випадках — впливає на зміну законодавства або правозастосовної практики цілих країн. Головне — не помилитися на старті. Оцінити прийнятність, дотримати строки, правильно сформулювати правову позицію. Якщо все зроблено грамотно, заявник отримує реальний шанс на справедливість на міжнародному рівні. Якщо ви розглядаєте таку можливість — не зволікайте з консультацією. Строки в ЄСПЛ не вибачають зволікань.

FAQ

Чи можна звернутися до ЄСПЛ без адвоката? 

Так, але лише на початкових стадіях — до комунікації справи уряду. Після цього обов'язкове представництво юристом. Однак на практиці самостійно підготовлені заяви мають значно нижчі шанси на прийнятність.

Чи потрібно перекладати документи англійською? 

Офіційні мови Суду - англійська і французька, але заяву можна подати мовою держави-відповідача. Якщо справа доходить до стадії комунікації, Суд може запросити переклад окремих документів.

Скільки коштує звернення до ЄСПЛ? 

Сама подача заяви є безоплатною. Витрати — це послуги юриста та переклади. Якщо справа виграна, Суд може присудити відшкодування судових витрат.

Чи виплачує Україна присуджені ЄСПЛ компенсації? 

Зобов'язана. Держави-члени Ради Європи зобов'язані виконувати рішення Суду. Питання виконання контролюється Комітетом Міністрів Ради Європи. Терміни виплат, однак, можуть затягуватися.

Якщо ЄСПЛ визнав порушення, чи можна відновити провадження в Україні? Так. Рішення ЄСПЛ є підставою для перегляду справи за виключними обставинами відповідно до процесуального законодавства України.

Чи можна подати заяву проти України за події під час збройного конфлікту? 

Так. Це складна категорія справ, але вона розглядається. Суд має відповідну практику щодо збройних конфліктів і відповідальності держав.

Що таке «дружнє врегулювання» в ЄСПЛ? 

Це процедура, коли держава і заявник домовляються про врегулювання справи без рішення Суду — як правило, держава виплачує певну компенсацію. Суд сприяє такому врегулюванню у відповідних справах.